Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Журнали та продовжувані видання (3) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (25) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Костилєв М$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 21 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Костилєв М. В. Показники деформації та використання їх в ультразвуковій діагностиці порушень скорочувальної функції міокарда [Електронний ресурс] / М. В. Костилєв, А. С. Матящук // Серце і судини. - 2012. - № 4. - С. 93-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2012_4_15 Зазначено, що картування деформації - нова неінвазивна ультразвукова методика дослідження серця, яка значно розширює можливості ехокардіографії, особливо в діагностиці ішемічної хвороби серця (ІХС). Метод надає змогу визначити швидкість, деформацію, швидкість деформації та зміщення будь-якого фрагмента міокарда у будь-якому просторовому вимірі та порівняти одержані показники з відповідними показниками інших фрагментів як на двовимірних графіках, так і на напівкількісній просторово-часовій діаграмі. Додатково до регіонарних показників деформації розраховують глобальну деформацію та глобальну швидкість деформації. Метод має вищу чутливість і специфічність у діагностиці ІХС у порівнянні з іншими неінвазивними ультразвуковими методиками, є оптимальним для спостереження в динаміці після хірургічної реваскуляризації міокарда, а також для інтраопераційного моніторингу скоротливої активності міокарда під час операцій на серці, що працює. Наведено теоретичні засади методу та огляд його клінічного застосування з акцентом на діагностичну цінність і перспективи. | |||
| 2. | 
Сморжевський В. Й. Ускладнення після постановки противоемболічного кава-фільтру. Особливості видалення [Електронний ресурс] / В. Й. Сморжевський, М. В. Костилєв, Н. Р. Присяжна, В. В. Чорний, В. А. Кондратюк // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2012. - Вип. 2. - С. 135-137. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2012_2_36 | |||
| 3. | 
Мошківський Г. Ю. Ультразвукова діагностика абсцесів печінки [Електронний ресурс] / Г. Ю. Мошківський, М. В. Костилєв, О. І. Мухомор, И. И. Бужава // Лучевая диагностика, лучевая терапия. - 2014. - № 1-2. - С. 42-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ldlt_2014_1-2_8 Мета дослідження - описати ультразвукову семіотику абсцесів печінки. Обстежено 227 пацієнтів віком від 14 до 83 років. Використано ультразвукові апарати AU-530, AU-4 Idea, Technos; ALOKA ECHO CAMERA SSD-630. Зроблено висновки, що ультразвукове дослідження є високоінформативним, скринінговим та експертним методом диференційної діагностики вогнищевої патології печінки, а також методом забезпечення післяопераційного моніторингу, який надає можливість вивчити динаміку перебігу патологічних процесів, диференціювати нозологічні форми. Чутливість, точність і специфічність методу в діагностиці вогнищевих утворень печінки є незаперечно високими, зокрема, у разі виявлення абсцесів - відповідно, 97,0, 96,3 і 97,6 %. | |||
| 4. | 
Мошківський Г. Ю. Застосування черезшкірних ехоконтрольованих втручань у лікуванні непаразитарних та паразитарних кіст печінки [Електронний ресурс] / Г. Ю. Мошківський, М. В. Костилєв, В. Є. Медведєв, С. І. Щербина, Т. Б. Терзова, Б. А. Тарасюк, М. Н. Новікова, Т. К. Дюбенко // Променева діагностика, променева терапія. - 2014. - № 4. - С. 44-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pdpt_2014_4_9 | |||
| 5. | 
Зограб’ян Р. О. Структурні та функціональні характеристики міокарду у дітей з термінальною хронічною нирковою недостатністю на діалізному лікуванні [Електронний ресурс] / Р. О. Зограб’ян, М. В. Костилєв, В. Є. Андрусяк, А. С. Матящук, В. В. Шелест, К. П. Осипенко, Т. Ф. Польовик Н. Ф. Ларченко // Український журнал нефрології та діалізу. - 2012. - № 4. - С. 3-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzhn_2012_4_2 | |||
| 6. |
Матящук А. С. Можливості використання методу картування деформації для визначення маси міокарда й типу ремоделювання лівого шлуночка [Електронний ресурс] / А. С. Матящук, М. В. Костилєв // Серце і судини. - 2015. - № 2. - С. 16-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2015_2_4 Мета роботи - вивчити можливості картування деформації (КД) у визначенні об'ємів, фракції викиду (ФВ), маси міокарда, середньої товщини стінки лівого шлуночка (ЛШ) і типу ремоделювання у порівнянні з традиційними ехографічними методами. З використанням УЗ-сканера Toshiba Aplio 500 обстежено 122 особи (93 чоловіки, 29 жінок) віком від 20 до 84 років (середній вік (<$E52,76~symbol С~12,91>) року). Кінцеводіастолічний (КДО) та кінцевосистолічний (КСО) об'єм ЛШ визначали як середнє із відповідних показників, одержаних під час КД в апікальних проекціях, а ФВ - із одержаних КДО та КСО. Масу міокарда ЛШ одержували як різницю між КДО разом зі стінками та КДО, помножену на густину. Товщину стінки рахували як середнє арифметичне мінімальних відстаней від внутрішнього контуру ЛШ до зовнішнього, середній кінцеводіастолічний діаметр (СКДД) - як діаметр ЛШ за короткою віссю на рівні папілярних м'язів, індекс відносної товщини стінки - як 2Т/СКДД, а тип ремоделювання - із одержаної маси міокарда ЛШ та індекса відносної товщини стінки. ФВ, визначена під час КД, суттєво не відрізнялася від обчисленої за алгоритмом Сімпсона (r = 0,999). Найтіснішу кореляцію товщини стінки ЛШ виявлено із середнім арифметичним між товщиною міжшлуночкової перегородки та задньої стінки (r = 0,938). Різниця між СКДД та кінцеводіастолічним діаметром ЛШ також виявилася незначною ((<$E0,22~symbol С~0,4>) см; r = 0,82). Кореляційний зв,язок між масою міокарда ЛШ, визначеною з застосуванням запропонованого способу і традиційних методів, виявився менш тісним (r = 0,636 - 0,751) унаслідок хибності припущень останніх щодо геометричної форми ЛШ. У визначенні типу ремоделювання ЛШ чутливість і специфічність нової методики та класичного способу збіглися (100 і 66 % відповідно). Висновки: КДО, ФВ, маса міокарда ЛШ, товщина стінки ЛШ і середній кінцеводіастолічний розмір, одержані за допомогою методу КД, мають більшу точність та відтворюваність, ніж відповідні показники, обчислені за класичними методами. У разі одержання запропонованих показників зникає потреба у розрахунку їх класичних аналогів, а саме КДО та ФВ за методом Сімпсона, маси ЛШ за методом сфероїда, товщини задньої стінки та міжшлуночкової перегородки і кінцеводіастолічного розміру ЛШ. | |||
| 7. | 
Усенко О. Ю. Оцінка безпечності трансплантації мононуклеарних стовбурових клітин пуповинної крові у хворих за рефрактерної серцевої недостатності [Електронний ресурс] / О. Ю. Усенко, Р. В. Салютін, А. В. Якушев, М. Ф. Соколов, Г. С. Лобинцева, М. В. Костилєв, В. Ф. Оніщенко // Клінічна хірургія. - 2016. - № 5. - С. 45-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2016_5_15 Проаналізовано результати спостереження за 20 хворими з рефректерною серцевою недостатністю (СН) ішемічної етіології, яким в комплексі з консервативною терапією здійснено трансплантацію мононуклеарних стовбурових клітин (МСК) пуповинної крові (ПК) з метою відновлення скоротливої здатності міокарда. З метою оцінки ефективності та безпечності трансплантації МСК ПК для реципієнтів до та через 1, 3, 6 і 9 міс після неї проведено обстеження хворих з використанням інструментальних, біохімічних та імунологічних методів. Вивчено проаритмогенний вплив МСК, активацію персистуючих в організмі вірусних інфекцій, активацію та прогресування атеросклеротичного ураження вінцевих артерій. Встановлено, що МСК ПК не спричиняли зазначених ускладнень, отже, їх можна вважати безпечними для реципієнтів у строки спостереження до 9 міс. | |||
| 8. | 
Усенко О. Ю. Оцінка змін імунного статусу у пацієнтів з рефрактерною серцевою недостатністю після трансплантації мононуклеарних стовбурових клітин пуповинної крові та визначення можливості активації персистуючої TORCH-інфекції [Електронний ресурс] / О. Ю. Усенко, А. В. Якушев, А. А. Стасенко, М. В. Костилєв, Р. В. Салютін, В. Ф. Оніщенко // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2015. - Т. 21, № 3-4. - С. 314-320. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnamnu_2015_21_3-4_7 | |||
| 9. |
Костилєв М. В. Ехографічні паттерни аномальної деформації міокарда лівого шлуночка [Електронний ресурс] / М. В. Костилєв, А. С. Матящук // Клінічна хірургія. - 2016. - № 7. - С. 76-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2016_7_26 | |||
| 10. |
Матящук А. С. Критерії та клінічне значення ехографічних паттернів аномальної деформації лівого шлуночка [Електронний ресурс] / А. С. Матящук, М. В. Костилєв // Клінічна хірургія. - 2016. - № 8. - С. 22–29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2016_8_8 З метою вивчення клінічного значення паттернів аномальної деформації міокарда (ДМ) лівого шлуночка (ЛШ) обстежені 45 пацієнтів, у яких з приводу ішемічної хвороби серця (ІХС) здійснено оперативну реваскуляризацію міокарда. Обстежений 31 доброволець. Постсистолічне скорочення (ПСС) міокарда ЛШ залежно від механізму класифіковане: за відсутності ураження - ПСС-0, за ішемії міокарда - ПСС-1, за втрати скоротливості - ПСС-2а, за втрати еластичності - ПСС-26. Описані ПСС внаслідок перевантаження тиском, затримка активації вільної стінки ЛШ, протосистолічна та інтрасистолічна затримка скорочення міокарда нез'ясованого генезу. ПСС-1 за ІХС виявляли лише в уражених сегментах ЛШ, ПСС-2 - лише за наявності аневризми ЛШ. Поява ПСС-1 є критерієм відновлення функції міокарда. Зменшення вираженості ПСС-2 свідчило про покращання клінічного стану пацієнтів. Затримку скорочення нез'ясованого генезу не можна вважати критерієм стану міокарда ЛШ. | |||
| 11. | 
Усенко О. Ю. Безпечність впливу на ритм серця трансплантації мононуклеарних стовбурових клітин пуповинної крові в пацієнтів із рефрактерною серцевою недостатністю [Електронний ресурс] / О. Ю. Усенко, А. В. Якушев, О. В. Лісун, М. В. Костилєв, В. Ф. Оніщенко // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2016. - № 3. - С. 15-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2016_3_4 Мета роботи - оцінити безпечність трансплантації мононуклеарних стовбурових клітин пуповинної крові з огляду на можливість проаритмогенного впливу у хворих з рефрактерною формою серцевої недостатності. Робота грунтується на аналізі результатів добового холтерівського моніторування ЕКГ у 20 пацієнтів з рефрактерною серцевою недостатністю зі зниженою скоротливою здатністю міокарда, з метою поліпшення якої хворим виконували трансплантацію мононуклеарних стовбурових клітин пуповинної крові. Холтерівське моніторування ЕКГ виконували за допомогою апарата Microvit-101 Shiller з використанням програмного забезпечення MT200. Проведено аналіз можливого проаритмогенного впливу стовбурових клітин пуповинної крові в терміни спостереження до 9 міс. Продемонстровано, що при використанні клітинного препарату "Кріоконсервована пуповинна кров людини" не підвищується ризик розвитку небезпечних для життя порушень ритму серця. Висновки: трансплантацію мононуклеарних стовбурових клітин пуповинної крові не слід розглядати як додатковий проаритмогенний чинник ризику у хворих з рефрактерною серцевою недостатністю. | |||
| 12. |
Хомяк І. В. Тактика хірургічного лікування гострого некротичного панкреатиту з використанням мініінвазивних діапевтичних втручань [Електронний ресурс] / І. В. Хомяк, М. В. Костилєв, О. В. Ротар, В. І. Ротар // Клінічна хірургія. - 2017. - № 5. - С. 5-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2017_5_3 Розроблено та впроваджено тактику хірургічного лікування гострого некротичного панкреатиту (ГНП) з використанням мініінвазивних діапевтичних втручань. Пункція та дренування під контролем ультразвукового дослідження (УЗД) були остаточним хірургічним методом лікування 61 % хворих з приводу інфікованих патологічних вогнищ, у 39 % пацієнтів етапом підготовки до відкритої некрсеквестректомії, що сприяло зниженню післяопераційної летальності до 4 %. | |||
| 13. | 
Усенко О. Ю. Вплив трансплантації мононуклеарних стовбурових клітин пуповинної крові на відновлення порушеної скоротливої здатності міокарда [Електронний ресурс] / О. Ю. Усенко, А. В. Якушев, А. С. Матящук, М. В. Костилєв, В. Ф. Оніщенко // Вісник серцево-судинної хірургії. - 2017. - № 3. - С. 70-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shnp_2017_3_15 | |||
| 14. |
Хомяк І. В. Комбінований відеоендоскопічно-черезшкірний доступ у хірургічному лікуванні інфікованого гострого некротичного панкреатиту [Електронний ресурс] / І. В. Хомяк, М. В. Костилєв, О. В. Ротар, І. С. Терешкевич, В. І. Ротар, А. І. Хомяк // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 1. - С. 20-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2018_1_7 Мета роботи - оцінити ефективність запропонованого комбінованого відеоендоскопічно-черезшкірного доступу в хірургічному лікуванні інфікованого гострого некротичного панкреатиту (ГНП). Черезшкірні діапевтичні пункції та дренування застосовані в 74 пацієнтів (контрольна група), у 23 (основна група) з приводу лікування поширених інфікованих патологічних вогнищ використаний комбінований відеоендоскопічно-черезшкірний доступ. Застосування діапевтичних втручань дозволило відтермінувати виконання оперативного втручання до 25 - 30-ї доби захворювання в усіх пацієнтів основної групи та у 82,7 % - контрольної. В основній групі відзначене зменшення необхідності виконання лапаротомної некрсеквестректомії на 29,1 %, інвазивних втручань - на 46,1 %, смертності - на 2,9 %. Висновки: використання комбінованого доступу забезпечило зменшення частоти виконання інвазивних втручань, зокрема лапаротомної некрсеквестректомії. | |||
| 15. |
Терехов Г. В. Дослідження впливу фотостимуляції на загоювання післяопераційних ран в експерименті [Електронний ресурс] / Г. В. Терехов, О. М. Чухраєва, І. М. Савицька, М. В. Костилєв, В. І. Малюта, О. А. Гейленко, М. В. Чухраєв // Клінічна хірургія. - 2019. - Т. 86, № 9. - С. 50-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2019_86_9_10 Мета роботи - розробка нової технології профілактики ускладнень та покращення загоювання післяопераційних ран під впливом стимуляції оптичним потоком червоного (635 нм) і синього (450 нм) діапазонів спектра. Дослідження проведено на 18 білих щурах, яким під загальним внутрішньочеревним наркозом виконували розтин шкіри черевної стінки та підшкірної клітковини, рану зшивали вузловими швами. Після цього у 9 тварин (контрольна група) більше не виконували ніяких маніпуляцій, а 9 іншим тваринам (експериментальна група), проведено фототерапію оптичним потоком червоного і синього діапазонів спектра. На 7, 14-ту та 21-шу добу проводили гістологічні дослідження ран черевної стінки. Новоутворена рубцева тканина дозрівала швидше у тварин експериментальної групи з формуванням вузького нормотрофічного рубця. У тварин контрольної групи більш повільно дозрівав та формувався нерівномірний за товщиною й шириною гіпертрофічний рубець. Висновки: під впливом опромінення зони ран черевної стінки вони більш швидко та якісно загоювалися. | |||
| 16. | 
Копчак В. М. Хірургічне лікуваннях хворих із місцеворозповсюдженими пухлинами підшлункової залози [Електронний ресурс] / В. М. Копчак, М. В. Костилєв, Л. О. Перерва, О. В. Дувалко, В. В. Ханенко, Г. Г. Шевколенко, С. В. Андронік, В. І. Трачук // Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука . - 2020. - № 1. - С. 51-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2020_1_11 | |||
| 17. |
Терехов Г. В. Вплив імпульсного електрофорезу плазми крові на загоювання ран та формування рубцевої тканини в експерименті [Електронний ресурс] / Г. В. Терехов, М. В. Чухраєв, М. В. Костилєв, С. П. Галич, О. Ю. Фурманов, І. М. Савицька, О. А. Гейленко // Клінічна хірургія. - 2019. - Т. 86, № 11-12. - С. 69-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2019_86_11-12_14 Мета роботи - вивчити в експерименті вплив методу імпульсного електрофорезу плазми крові на процес загоювання післяопераційних ран. Дослідження проведені на 15 білих щурах, яким під внутрішньочеревним наркозом в асептичних умовах виконували розріз шкіри та м'язів стегна, після чого рану зашивали пошарово вузловими швами наглухо. В основну групу включили 10 тварин, яким на 4, 7, 10-ту та 14-ту добу після операції застосували трансдермальне введення плазми крові методом імпульсного електрофорезу. В контрольну групу включили 5 білих щурів, яким після операції трансдермального введення плазми крові не застосовували. У всіх тварин рани загоїлись первинно. На 19-ту добу після операції тварин вивели з експерименту, ділянки шкіри в зоні шва дослідили гістологічними методами. У тварин основної групи спостерігали зрощення хірургічного розрізу шкіри та м'язів стегна з формуванням нормотрофічних рубців. У тварин контрольної групи на 19-ту добу в зоні оперативного втручання був сформований гіпертрофічний рубець. Висновки: в експериментальному дослідженні у тварин основної групи підтверджене більш якісне загоювання ран з формуванням нормотрофічного рубця при застосуванні трансдермального введення плазми крові методом імпульсного електрофорезу. У тварин основної групи не відбувалося надлишкового колагеноутворення, що приводило до формування більш тонкого й ніжного рубця, який до кінця експерименту ставав малопомітним.Мета роботи - вивчити в експерименті вплив методу імпульсного електрофорезу плазми крові на процес загоювання післяопераційних ран. Дослідження проведені на 15 білих щурах, яким під внутрішньочеревним наркозом в асептичних умовах виконували розріз шкіри та м'язів стегна, після чого рану зашивали пошарово вузловими швами наглухо. В основну групу включили 10 тварин, яким на 4, 7, 10-ту та 14-ту добу після операції застосували трансдермальне введення плазми крові методом імпульсного електрофорезу. В контрольну групу включили 5 білих щурів, яким після операції трансдермального введення плазми крові не застосовували. У всіх тварин рани загоїлись первинно. На 19-ту добу після операції тварин вивели з експерименту, ділянки шкіри в зоні шва дослідили гістологічними методами. У тварин основної групи спостерігали зрощення хірургічного розрізу шкіри та м'язів стегна з формуванням нормотрофічних рубців. У тварин контрольної групи на 19-ту добу в зоні оперативного втручання був сформований гіпертрофічний рубець. Висновки: в експериментальному дослідженні у тварин основної групи підтверджене більш якісне загоювання ран з формуванням нормотрофічного рубця при застосуванні трансдермального введення плазми крові методом імпульсного електрофорезу. У тварин основної групи не відбувалося надлишкового колагеноутворення, що приводило до формування більш тонкого й ніжного рубця, який до кінця експерименту ставав малопомітним. | |||
| 18. | 
Усенко О. Ю. Вплив трансплантації ядровмісних клітин пуповинної крові на прояви та прогноз рефрактерної хронічної серцевої недостатності [Електронний ресурс] / О. Ю. Усенко, А. В. Якушев, М. В. Костилєв, В. Ф. Оніщенко // Клітинна та органна трансплантологія. - 2016. - Т. 4, № 1. - С. 6-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ktot_2016_4_1_3 | |||
| 19. |
Терехов Г. В. Порівняння впливу різних способів застосування збагаченої тромбоцитами плазми крові на загоювання опікових та скальпованих ран в експерименті [Електронний ресурс] / Г. В. Терехов, О. А. Гиндич, І. М. Савицька, М. В. Костилєв, Є. В. Симулик, М. В. Чухраєв // Клінічна хірургія. - 2021. - Т. 88, № 9-10. - С. 67-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2021_88_9-10_13 Мета роботи - порівняти в умовах експерименту вплив збагаченої тромбоцитами плазми крові (ЗТПК) на терміни загоювання опікових та скальпованих ран і морфологічні характеристики сформованих рубців при її ін'єкційному та безін'єкційному введенні методом електрофорезу. Дослідження проведені на 30 білих щурах, яких було розподілено на три групи по 10 тварин у кожній групі, середня маса тіла тварин становила (275,5 +- 15,1) г. Після досягнення наркотичного сну (внутрішньоочеревинне введення 1,0 мл 0,5 % розчину тіопенталу натрію в поєднанні з 0,2 мл 1 % розчину пропофолу) тваринам виконували скальповані розрізи із висіченням шкіри розмірами 1,5 x 0,5 см. Крім того, один із розрізів обробляли діатермією до виникнення струпу. Обидві рани залишали відкритими, швів не накладали. Тваринам контрольної групи після нанесення ран не виконували жодних процедур, рани загоювались первинним натягом. Тваринам 1-ї дослідної групи впродовж двох наступних тижнів вводили ЗТПК шляхом внутрішньошкірних ін'єкцій двічі на тиждень у кількості 10 мл, обколюючи зону пошкодження. Тваринам 2-ї дослідної групи з такою ж частотою здійснювали електрофорез за власною методикою через просочену ЗТПК серветку. ЗТПК готували із цільної венозної людської крові групи А(0) шляхом центрифугування для досягнення цільової кількості тромбоцитів 850 000 в 1 мл. Методами світлової мікроскопії та морфометрії на 21-шу добу експерименту вивчали морфологічні ознаки сформованих рубців та їх ширину. Висновки: запропонований спосіб безін'єкційного введення ЗТПК має певні переваги над її стандартним ін'єкційним застосуванням, які полягають у більшому ступені дозрівання сполучної тканини, більш упорядкованому розташуванні колагенових волокон, меншій ширині утворених рубців та безболісності процедури. Безін'єкційне введення ЗТПК методом електрофорезу позбавлене можливих післяін'єкційних ускладнень, притаманних стандартним методам її введення. | |||
| 20. |
Король П. О. Діагностична модель сторожових лімфатичних вузлів: сучасна концепція ядерної медицини в хірургічній практиці [Електронний ресурс] / П. О. Король, О. Ю. Усенко, М. В. Костилєв, О. В. Щербіна // Клінічна хірургія. - 2021. - Т. 88, № 9-10. - С. 86-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2021_88_9-10_16 Безліч публікацій у даний час присвячено візуалізації Концепція сторожових лімфатичних вузлів (СЛВ) та її внеску в хірургічне лікування раку. Незважаючи на те що більшість даних стосується пацієнтів із злоякісним процесом у молочній залозі або шкірі (меланома), інтерес до інших локалізацій, таких як рак голови та шиї, колоректальний рак, рак статевого члена, зростає. Виявилося, що відносно нова методика детекції СЛВ (на відміну від лімфосцинтиграфії) чутлива і точна, статистично значущо корелює з результатами гістологічного дослідження. Є достатньо доказів у літературі, що підтверджують необхідність детального подальшого аналізу цього методу в широких мультицентрових дослідженнях, і є надія, що ця методика займе належне місце в рутинній хірургічної діяльності у значної кількості пацієнтів. Однак необхідні оптимізація технологічного процесу візуалізації СЛВ і корекція даної методики. В даний час можна стверджувати, що виявлення СЛВ має високу чутливість і точність перш за все при пухлинах молочної залози і меланомі. Є потреба у створенні навчальної програми для мультидисциплінарної узгодженості в напрямку стандартизації даної радіонуклідної моделі, оптимізації технології детекторів і популяризації методики серед хірургів-онкологів і пацієнтів. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |